Дитина, яка часто перепитує, голосно вмикає мультфільми або «не чує», коли її кличуть з іншої кімнати, може мати зниження слуху — а може просто бути захоплена грою. Розрізнити це дозволяє лише перевірка слуху, яка в дітей безболісна і можлива в будь-якому віці. Якщо ознаки повторюються протягом кількох тижнів, варто їх перевірити.
Тривожні ознаки за віком
У дітей зниження слуху рідко помітне безпосередньо. Частіше воно проявляється в поведінці, мовленні та навчанні.
Немовля (до 1 року)
- не здригається від гучного звуку, не прокидається від шуму,
- не повертає голову в бік голосу батьків (близько 6 місяців),
- лепет біднішає або зникає замість того, щоб розвиватися,
- не реагує на своє ім’я приблизно в 9–12 місяців.
Дошкільня (2–6 років)
- мовлення розвивається із затримкою або нечітке,
- дитина часто каже «що?», дивиться на губи мовця,
- робить телевізор гучнішим, стає близько до колонки,
- не реагує на поклик з іншої кімнати, але реагує на дотик,
- після отиту «вимикається» на кілька тижнів.
Школяр
- просить повторити завдання, має труднощі в гамірному класі,
- погіршуються результати навчання, дитина втомлена після уроків,
- говорить голосніше, ніж зазвичай, або навпаки — уникає розмов,
- скаржиться на «закладене» вухо або шум.
Одна ознака не означає зниження слуху. Кілька ознак одночасно, що тривають довше 2–3 тижнів, — привід для обстеження.
Поширені причини гіршого слуху в дітей
- Ексудативний середній отит — найчастіша причина в дошкільнят. За барабанною перетинкою збирається рідина, яка приглушує звуки. Не болить, тому її легко не помітити. Часто з’являється після нежитю і тримається тижнями.
- Аденоїди (розростання глоткового мигдалика) — збільшений мигдалик блокує вхід до слухової труби і сприяє накопиченню рідини. Дитина хропить, дихає ротом, має постійний нежить.
- Повторні отити — кожне запалення може тимчасово знизити слух; при частих рецидивах варто оцінити середнє вухо.
- Сірка — пробка у слуховому проході дає однобічне приглушення.
- Сенсоневральне зниження слуху — рідше, стосується внутрішнього вуха чи слухового нерва; може бути вродженим (іноді проявляється пізніше) або набутим, наприклад після деяких хвороб.
Коли звертатися терміново
Запишіться до дитячого отоларинголога без зволікання, якщо:
- слух погіршився раптово, особливо на одне вухо,
- у дитини біль у вусі, температура або виділення з вуха,
- з’явилися запаморочення чи порушення рівноваги,
- зниження слуху сталося після травми голови або дуже гучного звуку,
- немовля перестало реагувати на звуки, на які раніше реагувало.
При поступовому погіршенні без цих симптомів візит може бути плановим — але в маленьких дітей не варто відкладати його надовго, бо слух безпосередньо впливає на розвиток мовлення.
Які обстеження і з якого віку
Методи добирають до віку та можливостей дитини:
- Отоакустична емісія (ОАЕ) — з перших днів життя. У вухо вводиться м’який зонд, який подає тихий звук і реєструє відповідь завитки. Триває кілька хвилин, дитина може спати.
- КСВП (слухові викликані потенціали стовбура мозку, ABR) — з немовлячого віку. Електроди на шкірі реєструють відповідь слухового нерва на звук. Дозволяє визначити поріг слуху без співпраці дитини; у малюків проводиться під час сну.
- Тимпанометрія — у будь-якому віці. Зонд вимірює рухливість барабанної перетинки і показує, чи є рідина в середньому вусі. Це основне обстеження при підозрі на ексудат.
- Ігрова аудіометрія — у Sonar Clinic приблизно з 6 років. Дитина реагує на звуки в навушниках через гру, наприклад кладе кубик у коробку. Дає повну аудіограму.
- Тональна аудіометрія — у старших дітей, так само як у дорослих.
Як виглядає перевірка слуху дитини в Sonar Clinic
Перевірку слуху в дітей проводить Пауліна Валошек, магістр, аудіолог і спеціаліст зі слухових апаратів, яка щодня працює як з дітьми, так і з дорослими. Обстеження відбувається у спокійному кабінеті, у темпі, підлаштованому під дитину, — батьки присутні весь час. КСВП у найменших плануються у вечірні години та в окремі суботи, щоб потрапити в час денного сну дитини; час узгоджується заздалегідь телефоном.
Якщо в дитини нежить, вона хропить або часто хворіє на отити, правильний перший крок — консультація у лікаря Патрика Манича, який проходить спеціалізацію з дитячої отоларингології. Візит включає фіброскопію (тонким ендоскопом можна оцінити, зокрема, глотковий мигдалик) та — за показаннями — тимпанометрію.
Обсяг обстежень описано на сторінках перевірка слуху дитини та отоларингологія. Орієнтовні ціни: отоакустична емісія 70 zł, тимпанометрія 50 zł, ігрова аудіометрія 70 zł, консультація отоларинголога для дітей 320 zł — актуальний прайс на сторінці ціни. Записатися можна за телефоном (+48 880 018 703) або онлайн у профілі спеціаліста.
Що підготувати
- Результат скринінгу слуху з періоду новонародженості (є в книжці здоров’я дитини).
- Перелік перенесених отитів і застосованих ліків.
- Спостереження з дому та з садка чи школи: що саме і відколи непокоїть.
- Інформацію, чи дитина хропить, дихає ротом, має постійний нежить.
- На обстеження приходьте зі здоровою, виспаною та нагодованою дитиною; на КСВП — у час денного сну, узгоджений заздалегідь.
Якщо дитина боїться обстежень, скажіть їй заздалегідь, що нічого не болітиме, а в навушниках вона почує звуки, на які треба «полювати». Зазвичай цього достатньо.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. У разі раптових або наростаючих симптомів зверніться до лікаря або зателефонуйте 112.